БпАК «Гендальф» (Камікадзе)

Безпілотний авіаційний комплекс (БпАК) “ГЕНДАЛЬФ-К” (камікадзе) призначений для вирішення циклу завдань таких як:

• Ураження живої сили противника
• Ураження легко броньованої техніки супротивника
• Ураження засобів ЗРЕБ противника
• Ураження СП, ВОП, супротивника
• Ураження об’єктів нафтогазової промисловості
• Ураження залізничного транспорту
• Ураження логістичних вузлів

Максимальна політна маса: 5600 г
Мінімальна політна маса: 4200 г
Швидкість польоту крейсерська: 80 км/год
Швидкість польоту мінімальна: 65 км/год
Робочий час польоту: 35 хв
Максимальне віддалення на ворожу територію: 50 км
Висота польоту (режим “камікадзе”): 60 м
Загальна робоча висота польоту: 20 – 300 м
Практична стеля висоти: 300 м
Точність координат для підриву: 7 – 5 м
Акумуляторна батарея: літій-Іонні ( Li-Ion)
Конструкційний тип батареї: 6S3P
Ємність батареї: 15 000 mAh
Вольтаж батареї: 25.2 V
Зліт: автоматичний
Тип зльоту: катапульта
Посадка: корпус
Ремонтопридатність в польових умовах матеріал корпусу: формована піна з елементами фанерних підсилювачів моторами та електроніки
Розмах крил: 2070 мм
Довжина фюзеляжу: 700 мм
тип конструкційний: БПЛА літакового типу (схема крило)
Система керування: Комбінована (автоматична по завданню/можливість ручного керування (пілотаж))
Час підготовки до старту: 5 хв

БК: 1400 г
Бойова частина: 1 шт
МОН: 50 (Клеймор) або РПГ
Можливий інший тип БК за бажанням
Підрив по координатам: до 50 км
Підрив здійснюється по завданню через програму Mission Planer з заданням логічного висого рівня сигналу в точці підриву, який ініціалізує імпульс на підривній машинці типу “Виконуючий пристрій ВП-2 (комплексу ПК-8)”
*підрив по координатам за умови вже знищених ЗРЕБ, виявлених розвідувальником “Ельф” чи іншим БПЛА розвідником
Оптимальна робота “Роями”: запуск по 12 шт. в три хвилі, через кожні 40 хвилин

Можливе встановлення камери та передавача, допоміжно можлива робота з ретранслятором. Підрив здійснюється через подачу імпульсу з кнопки пульту, на підривній машинці типу “Виконуючий пристрій ВП2 (комплексу ПК-8)”